1 вересня сотні тисяч людей вийшли на марш протесту у столиці Венесуели, вимагаючи відставки президента Ніколаса Мадуро. Опозиційні акції, які намагається придушити поліція, тривають у Каракасі вже кілька днів.

Президент Венесуели заявив, що йдеться про державний переворот, який вдалося зірвати. «Антиполітика» дізналась подробиці того, що відбувається у найбіднішій країні Південної Америки.

The Guardian повідомляє, що демонстранти прибули з усієї країни, заполонивши столичні вулиці. Співрозмовники видання заявляють, що виходять на акції протесту, тому що незадоволені корупцією та непродуманою політикою режиму, який довів країну до гіперінфляції та дефіциту продуктів. Венесуельський публіцист Едгар Замбрано відзначає:

«Країна тоне. Ми маємо вимагати референдуму вже цього року».

Також варто навести слова опозиційного лідера Енріке Капрілеса, який наголошує на мирному характері протесту. Головним гаслом демонстрантів є проведення референдуму, на який буде винесено питання довіри до президента.

Президент Ніколас Мадуро, наступник Уго Чавеса, вже звинуватив опозицію у спробі організації перевороту проти його уряду. Декілька ключових опозиційних політиків були ув’язнені під приводом планування акцій насилля під час протестів. Раніше Мадуро звернувся до Верховного суду з проханням зняти недоторканність із депутатів Національної асамблеї (більшість у якій належить опозиції). Він також додав, що будь-хто, кого запідозрять в організації перевороту, буде заарештований.

Зрештою 1 вересня Мадуро, виступаючи у центрі Каракасу перед прихильниками, заявив, що спроба «перевороту» була зірвана.
«Ми почали дещо нове: народну революційну контратаку», – відзначив президент. Він заявив, що було викрито «табір колумбійських парамілітарес», які мали брати участь у «перевороті».

Мадуро також доручив міністру внутрішніх справ Нестору Реверолю (оголошений у розшук американськими спецслужбами за звинуваченням у наркоторгівлі) надати докази існування змови. У той самий час Хесус Торреальба, лідер опозиційної коаліції, відкинув звинувачення в організації перевороту. Він закликав протестувальників до мирних акцій.

Мадуро був обраний президентом у 2013 році, змінивши попереднього соціалістичного лідера Венесуели Уго Чавеса (керував країною з 1999 року). За роки правління нового президента стан економіки суттєво погіршився: інфляція сягнула рівня 700%, у країні не вистачає продуктів широкого вжитку та навіть ліків. Багато мешканців Венесуели щоденно проводять по кілька годин у чергах до супермаркетів, часто повертаючись додому з порожніми руками. Внаслідок економічної кризи на останніх парламентських виборах тріумфувала опозиція, яка сформувала більшість у парламенті. Тим не менш призначений президентом уряд фактично блокує всі рішення парламентарів, заручившись також підтримкою Верховного суду.

Раніше цього року опозиція вже закликала провести референдум, який би поклав кінець побудованій Мадуро вертикалі влади. Наразі населення розділилося: частина венесуельців підтримує президента-соціаліста, тоді як інші виступають за проведення референдуму. 1 вересня у Каракасі одночасно відбулись два марші. Примітно, що прихильники Мадуро (за словами одного з них в інтерв’ю каналу VTV) називають своїх опонентів «фашистами, які хочуть продати свою батьківщину Сполученим Штатам».
Лідери опозиції заявляють, що цього разу вони закликатимуть прихильників до протестів, поки уряд не призначить офіційну дату референдуму. Опозиційний політик Торреальба відзначив, що 1 вересня стало тільки початком спротиву.

Загалом вчорашні протести пройшли мирно, однак частина противників Мадуро все ж таки вступила у сутички з поліцією та національною гвардією. Reuters відзначає, що юнаки в масках кидали у поліцейських камені та пляшки з запальними сумішами, на що силовики відповіли застосуванням сльозогінного газу.

Нагадаємо, що днями про небезпеку державного перевороту також говорили у Бразилії, де в найбільшому місті Сан-Паулу так само тривають сутички демонстрантів з поліцією.

Утім, ситуація у Венесуелі є дзеркально протилежною: у Каракасі протестують проти «лівого» популістського уряду, який довів країну до гіперінфляції. Натомість у Бразилії протестували якраз «ліві», незадоволені новою владою, що змістила з посади президента Дільму Русеф.