У самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» у неділю, 2 жовтня, пройшли «праймеріз» до майбутніх виборів, які вже давно намагаються провести сепаратисти.

Про це повідомляє «Інтерфакс».

За інформацією агенції, організатори заявляють, що у «ДНР» у голосування взяли участь близько 369 тис. чоловік, в «ЛНР» проголосувати прийшли 54 тисячі чоловік.

При цьому на «праймеріз» були присутні т.зв. міжнародні спостерігачі, зокрема від невизнаної Республіки Південна Осетія. Представник парламенту останньої Анатолій Бібілов заявив, що жодних претензій до роботи виборчої комісії та процесу голосування у нього немає. Так само відсутність порушень засвідчили голова «Тимчасової виборчої комісії ДНР» Олег Баликін та його луганський колега Сергій Козьяков.

Сепаратисти відзначають, що їхні «праймеріз» є підготовкою до проведення місцевих виборів, в ході яких мають визначитися кандидати на посади керівників міських та сільських адміністрацій.

Українська сторона вже заявила, що жодних юридичних наслідків ці вибори не матимуть. Віце-спікер Верховної Ради та представник української сторони у гуманітарній підгрупі у Мінську Ірина Геращенко заявила, що сценарій так званих «праймеріз» у ЛДНР розроблявся у Кремлі – так само, як і намагання сепаратистів провести вибори 2014 року, які зірвали Мінські угоди.

«Украінська сторона розцінює всі ці ” праймерізи” як чергову спробу нахабного зриву мінського процесу, як спробу сегрегаціі можливих учасників можливих виборів ( до яких ще ой як далеко). На окупованих територіях створені псевдовиборчі органи, без спостерігачів і ЗМІ, без украінських політиків і партій, без переселенців відбувається фарс.

Які модальності виборів можна обговорювати в Мінську , коли в бойовиків своя ” модальність” і реальність, написана в Кремлі. Очевидно, що на ці спроби ,по суті , зірвати роботу політичноі групи в Мінську, має бути і реакція наших партнерів по нормандському формату, і всього світу. Москва відверто і цинічно зриває мінський процес. І на цьому фоні будь- які розмови про спробу пом’якшити санкціі виглядають просто цинічно», – написала она на своей странице в Facebook.
Також віце-спікер підкреслила, що проведення бойовиками «праймеріз» дивним чином збігається в часі із зривом ними переговорів по відведенню військ на трьох визначених ділянках лінії зіткнення.

«Сьогодні представники ОРДЛО зірвали проведення безпековоі відеоконференціі. А вчора проводили якийсь ” праймеріз”- фарс, без участі спостерігачів, ЗМІ, без участі украінськоі сторони, поза нормами украінського права і законодавства. Це все кремлівські сценаріі і направлені вони на одне – ескалацію конфлікту», – наголосила Геращенко.

Дмитро Тимчук, координатор групи «Інформаційний спротив», відзначає, що керівництво бойовиків «активізувало роботу з переконання російських кураторів у необхідності проведення термінових виборів», спекулюючи на темі зірваних спроб державного перевороту. Раніше «Антиполітика» вже писала про те, що ватажок луганських сепаратистів Ігор Плотницький заявив, що у «ЛНР» готувалася спроба державного перевороту. За його словами, підготовка держперевороту велася також у «ДНР». Тоді сепаратисти повідомляли, що українські агенти намагалися організувати заколот у самопроголошених республіках та створити прецедент для наступу українських військ.

Наразі, як повідомляє Тимчук, бойовики «ЛНР» знайшли нових винних у спробі перевороту. Цього разу «МГБ ЛНР» розробляє версію про те, що до подій напряму причетні окремі сили сепаратистів, пов’язані із раніше ліквідованим польовим командиром Павлом Дрьомовим. Мова іде про командний склад «6-го полку» з Кадієвки (колишній Стаханов) та гарнізон вбитого бойовика Дрьомова. Згідно із заявами сепаратистів, цих ренегатів начебто підтримали деякі російські чиновники з адміністрації Путіна, які навіть направляли до «ЛНР» російських бойовиків.

«На даний момент пошуками організаторів «перевороту» в ЛНР займаються конкуруючі між собою групи ФСБ РФ та ГРУ ГШ ВС РФ», – повідомляє Тимчук.

Відзначимо, що раніше внутрішні конфлікти всередині керівництва сепаратистів, за оцінками експертів, зводилися до боротьби за владу між окремими групами та ліквідацією надто самостійних польових командирів. Цього разу, вочевидь, заяви про державний переворот послугували ще й приводом пришвидшити процес проведення виборів, якими сепаратисти хочуть легітимізувати свою діяльність.