Останнім часом у всіх на слуху рішення Мінфіну про скасування стипендій для всіх студентів, окрім декількох пільгових категорій. І поки журналісти рахують, скільки буханок хлібу раніше можна було купити на стипендії, а активісти, яких фінансують проросійські фонди, кидаються тортами (!) у міністра, «Антиполітика» поцікавилась думкою представників студентських організацій.

У коментарі «Антиполітиці»  волонтер антикорупційної студентської організації «Чисті виші» Сергій Зайченко (студент Києво-Могилянської академії) відзначив, що наразі доречно тимчасово залишити стипендій фонд у тому ж розмірі, однак необхідно зменшити кількість стипендіантів. Таким чином номінальний розмір стипендії зросте і ті, хто будуть її отримувати зможуть зосередитись на науковій і навчальній діяльності.

На думку Зайченка, найбільш доречним з запропонованих є розподіл стипендій на соціальні (для найменш забезпечених студентів) та академічні (для тих, хто вчиться найкраще). При цьому нові стипендії мали би дорівнювати щонайменше прожитковому мінімуму. Утім, оцінки, а отже, і розподіл академічних стипендій, у цьому разі залежатимуть від викладачів, що зробить цей розподіл суб’єктивним та, у гіршому випадку, поверне корупцію. Вихід з цієї ситуації наш співрозмовник вбачає у тому, що право розподіляти академічні стипендії, доречно передати певним «зовнішнім» по відношенню до університетів інстанціям. Зокрема, внаслідок різкого зменшення кількості стипендіантів, з’явиться можливість індивідуального їх розподілу наприклад через грантові програми та відкриті конкурси.

Вигодою від такої реформи наш співрозмовник назвав те, що більшість студентів, яким доводиться поєднувати навчання з роботою, зможуть зосередитись на навчанні, оскільки їх мотивуватимуть нові, підвищені стипендії. Натомість з’являться додаткові кошти за рахунок того, що стипендії не отримуватимуть більшість студентів (як це відбувається зараз), у тому числі студенти із забезпечених родин, які спокійно можуть прожити без них або студенти, які погано навчаються, а також загальної тенденції до зменшення кількості навчальних закладів(і, відповідно, студентів).

Наостанок наш співрозмовник відзначив: «Про повне скасування стипендій, яким зараз всіх лякають, насправді не ідеться. Це всі розуміють. Навіть заступник голови мінфіну, з якого все почалось, кілька разів повторив на «конференції з тортом», що  мова іде не про скасування».

Цікаво, що подібні погляди висловлюють не тільки студенти, але й самі чиновники. 30 серпня заступник міністра фінансів Сергій Марченко пообіцяв, що стипендіальний фонд не буде зменшений після зміни системи фінансування стипендій з 2017 року.

Ми не будемо підтримувати ситуацію, коли підтримується сірість, і 75% студентів отримують стипендію просто тому, що вони вчаться. Це неправильно, просто смішно – ми утримуємо всіх студентів за рахунок кращих. Тому ми будемо підтримувати кращих, а стипендіальний фонд мінятися не буде“, – заявив він.

Марченко вважає, що повинна бути соціальна стипендія для студентів, яким необхідна матеріальна підтримка, і стипендія академічна, для тих студентів, які показують високі результати в навчанні.

У Міносвіти ж повідомили, що ініціативу Мінфіну не підтримують. Про це перед початком засідання Кабміну в середу заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Я можу сказати, ми не поділяємо позицій про скасування стипендій. Міністерство освіти і науки вважає, що стипендії повинні бути обов’язково“, – сказала вона.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що до остаточного затвердження бюджету на наступний рік, яке відбудеться у вересні, ситуація ще може змінитися. Коментарі чиновників з Міносвіти та Мінфіну демонструють, що напередодні чергових виборів влада не наважиться на таке непопулярне рішення, як повне скасування стипендій та зменшення стипендійного фонду. Утім, у цій ситуації позитивним моментом є те, що розпочалась дискусія про системні реформи системи освіти. Слова міністра фінансів та представника однієї зі студентських організацій підтверджують, що актуальним є розподіл стипендій на соціальні та академічні.

У наступному матеріалі Антиполітика з’ясує, які практики актуальні для системи вищої освіти в інших країнах та як вирішують проблему стипендій на Заході.