Його називають мало не «сірим кардиналом» Банкової та «смотрящим» Петра Порошенка за обласними адміністраціями. Ще десять років тому його прізвище було мало кому відоме, а сьогодні він один з найвпливовіших чиновників країни.

Хто він – перший заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук?

Від райради до президентського офісу

Політичну кар’єру Віталій Ковальчук розпочав з Голосіївської районної ради у м. Києві, депутатом якої став у 2006 році. У райраді він очолював постійну комісію з питань ефективного використання комунальної власності та оренди.

Через рік, у 2007-у Ковальчука призначили заступником голови Голосіївської районної адміністрації. На цій посаді він пропрацював три роки. За цей період чиновник не запам’ятався добрими справами.

Кар’єра тоді ще нікому невідомого чиновника районного рівня пішла стрімко вгору у 2010 році, коли його обрали головою Центрального виконавчого комітету політичної партії «УДАР». Політик фактично став «правою рукою» керівника партії Віталія Кличка.

На парламентських виборах у 2012 році Віталій Анатолійович очолював штаб «УДАРу», який потрапив у Раду. У парламенті він пропрацював два роки.

Революція Гідності винесла політика на вершину владного Олімпу. У 2014 році Ковальчук очолював виборчий штаб Порошенка, а після перемоги Петра Олексійовича на президентських виборах став чиновником №2 в адміністрації на Банковій.

«Опозиціонер» проти опозиції

Нині Віталія Ковальчука називають «покровителем» колишніх «регіоналів», яких він зібрав під «дахом» створеного ним політичного проекту «Наш край». Також його звинувачують у рейдерстві нерухомості та просуванні своїх людей на посади в місцевих органах ради. Але про це згодом. Спочатку згадаємо забуте минуле скандального топ-чиновника.

2012 рік. Ковальчук очолює виборчий штаб молодої і перспективної партії Віталія Кличка. Чимало «ударівців» вже тоді дивувалися, чому так сталося – адже в партії було багато реалізованих і заможних людей, до яких Ковальчук аж ніяк не відносився.

«Ну як міг Кличко віддати кермо влади впливової політичної сили і свій власний рейтинг, на якому партія і тримається, в руки соціально не реалізованій людині, біографія якого говорить про те, що він «лузер по життю»?» – обурювалися вони.

З визначенням, яким «ударівці» п’ять років тому «нагородили» Ковальчука важко не погодиться. Успіх Віталія Анатолійовича в бізнесових справах не супроводжував. Банк, в якому майбутній «сірий кардинал» починав кар’єру лопнув з грошима вкладників. Наступними «успіхами» було банкрутство двох великих підприємств, у яких він обіймав керівні посади. Влада, слава і гроші до Ковальчука прийшли набагато пізніше – коли він зайнявся політикою…

Вибори до парламенту у 2012 році «УДАР» провалив. Ще за два місяці до голосування у політичної сили було 18% підтримки виборців, підрахунок ЦВК показав – 14% і 34 мандати у Верховній Раді. І все це завдяки «геніальному комбінатору» Ковальчуку.

У 2012 році нинішній заступник голови Адміністрації президента відзначився ще й тим, що «грав на руку» Партії регіонів. Він був категоричним противником, щоби опозиційні партії «Батьківщина», «Свобода» і «УДАР» узгоджували кандидатів у мажоритарних округах. Як наслідок – представники партії Віктора Януковича виграли у 113 округах. «УДАР» зумів перемогти лише в шістьох.

Через два роки зусиллями Ковальчука партія «УДАР» остаточно пішла в небуття. Напередодні позачергових парламентських виборів партія Кличка оголосила про злиття з Блоком Петра Порошенка. Одним з ініціаторів такого об’єднання ЗМІ називають «героя» нашої статті.

«Списки будемо ділити 50:50 між «УДАРом» і силою Порошенка», – обіцяв він своїм однопартійцям. Обіцянку Ковальчук не виконав, через що Віталій Кличко остаточно припинив спілкування з ним.

У підсумку «ударівці» отримали заледве 20% у списках БПП, а Віталій Анатолійович натомість «пішов» на підвищення, отримавши впливову посаду «під крилом» у Порошенка.

«Маленька людина» з великими амбіціями

Робота в президентській адміністрації – не вершила амбіцій Віталія Ковальчука. У лютому 2016 року БПП рекомендував коаліції розглянути його кандидатуру на посаду першого віце-прем’єра, міністра економічного розвитку і торгівлі України. Посаду в уряді Ковальчук не отримав через Володимира Гройсмана, який категорично відмовився узгоджувати його кандидатуру.

Не зміг він очолити і АП після того, як у кінці серпня 2016 року Борис Ложкін пішов у відставку. Та зважаючи на хороші стосунки, які у Ковальчука склалися з президентом, у «сірого кардинала» Банкової, ймовірно, ще все попереду.

У наступному матеріалі ІНФОРМАТОРа читайте про те, як Віталій Ковальчук займається рейдерством та лобіює призначення своїх людей в обласних адміністраціях.

Читайте також, як сепаратисти і бандити очолили «Наш край».

Олег Виговський

для ІНФОРМАТОРа